- накурити
- —————————————————————————————накури́ти 1дієслово доконаного видуцигаркою; добути перегонкою—————————————————————————————накури́ти 2дієслово доконаного видунапорошити, надимити
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
накурити — I див. накурювати I. II див. накурювати II … Український тлумачний словник
понакурювати — юю, юєш, док. 1) неперех. Накурити (про багатьох); накурити в багатьох місцях. 2) перех., у сполуч. зі сл. горілка, самогон. Добути способом перегонки якусь кількість чого небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
накурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до накурити I. || наку/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Наповнений тютюновим димом … Український тлумачний словник
надимити — димлю, миш, Пр. Наповнити димом, напустити диму; накурити … Словник лемківскої говірки